Мені снилося рідне село
Мені знову наснилось село,
Де дитинство моє промайнуло.
Усе так, як в дитинстві було,
Ніби подорож часом в минуле.
Всі дороги знайомі й стежки,
У садочку всі яблуні, сливи
Я, дівчатко, біжу навпрошки
До бабусі… Яка ж я щаслива!
На причілку знов квітне бузок,
Проти сонця на призьбі бабуся,
Боже, дай, я туди ще разок,
Уві сні так, але повернуся.
Щоб відчути бабусі тепло,
І дитинсва повітря вдихнути…
Снилось те, чого вже не вернути.
