23.04.2021 10:48
for all
221 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Лідія Яр

Мені снилося рідне село

Мені снилося рідне село

Мені знову наснилось село,

Де дитинство моє промайнуло.

Усе так, як в дитинстві було,

Ніби подорож часом в минуле.

Всі дороги знайомі й стежки,

У садочку всі яблуні, сливи

Я, дівчатко, біжу навпрошки

До бабусі… Яка ж я щаслива!

На причілку знов квітне бузок,

Проти сонця на призьбі бабуся,

Боже, дай, я туди ще разок,

Уві сні так, але повернуся.

Щоб відчути бабусі тепло,

І дитинсва повітря вдихнути…

Мені снилося рідне село,

Снилось те, чого вже не вернути.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.05.2021 17:48  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, пані Таню! 

 
 28.04.2021 06:46  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий щемливий вірш. Хоч спогади й не вернути, та вони назавжди залишаються в серці. 

 
 23.04.2021 19:31  © ... => Ольга Шнуренко 

Щиро дякую. Зауваження цілкум слушні. 

 
 23.04.2021 12:24  Ольга Шнуренко => © 

Дозволю собі дати Вам підказку: "знайомі" - виправте літеру в кінці, "вісні" - правильно "уві сні" (інших варіантів в укр. мові немає)...