Чарівний пейзаж
з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»
І знову на екрані філігранно
мої думки складаються в рядки,
сміється сонцем новий день весняний,
цілує вітер вимиті шибки…
У білім хмаровинні пишно-цвіту
купаються розбуджені сади,
звучить весни кантата понад світом,
в душі зникає смуток назавжди…
І як тут не радіти! Не любити
красу весни, яка цвіте довкруж –
її вночі створили ворожбити,
в небеснім сяєві зіркових руж…
Сиджу біля вікна. Дурманить кава.
П’янить пейзаж чарівний, як вино.
В саду гуляє дівчина чорнява,
сусід на лавці грає в доміно…
І спокій дивовижний, як снодійне,
приспав усі мої сумні думки,
весна і я з`єднались емоційно,
пішли у ліс гуляти залюбки…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,