04.02.2013 16:36
для всіх
459
    
  9 | 9  
 © Каранда Галина

Мене завжди не слухалися фарби...

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

Мене завжди не слухалися фарби:

Стікалися докупи акварелі,

За контури вилазила гуаш.

Тому давно я вигнала за двері

Безглузду мрію – малювать  пейзаж.


Лиш схематично олівцем накину:

Отут нехай садок тремтить тривожно,

І винуватить  дощ  серед зими.

Нічний  ліхтар, хитаючись безбожно,

Похмуру тінь вихоплює з пітьми.



Лубни, 4.02.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.02.2013 01:36  Марієчка Коваль 

нет глюканутий. ще вставлю - схема і пейзаж несумісні. коли вступала у вуз, то ненавиділа ті схеми, бо малювала з ранніх пелюшок. Як хотіла і як вміла. І тепер в принципі мало що змінилося. Але, головне - любити і відчувати, а не примушувати себе створити. Можливо, ті мрії зовсім не ті, а ті, що треба, треба ще відкопати у собі.

 05.02.2013 01:23  Марієчка Коваль 

Даремно мрії виганяєте, поставте на гречку - може усмиряться, ще й порозумнішають.

 04.02.2013 22:47  Тетяна Чорновіл => © 

І мене не слухались фарби. Але якби здали кудись у художню школу, може б що й вийшло! Та хто там у селі про це думав! П"ятірка з малювання в школі здавалось достатньо для сільської дитини. :)) Вірш гарний!

 04.02.2013 20:28  Оля Стасюк 

З першого класу недолюблюю гуаш. Надто густа для тривожних тіней. Класно)

 04.02.2013 18:02  Николай Брага 

Гарний вірш)

 04.02.2013 17:56  Володимир Пірнач => © 

..Ви мірите на метри і на літри,
на тони й грами всепланетний скарб,
а у мене світ вміщається в палітру
в одну палітру, в кільканадцять фарб..
Олександр Ірванець
Нагадали.
Гарний текст.
Дуже сподобалось.
Плюсую.

 04.02.2013 15:55  Ірина Затинейко-Миха... => © 

))))))))))))))))))))))))))))))))))

 04.02.2013 15:42  Ірина Затинейко-Михалевич 

майстерний вірш, Галино!

 04.02.2013 14:42  © ... 

Критик:
- Ах, что это? Какая прекрасная вещь, какое видение, какая экспрессия!
Художник:
- Да? А ведь это как раз то место, о которое я вытираю краску со своих
кистей.

**********

Художник-абстракционист говорит приятелю:
- Я попал в трудное положение. Клиент, заказавший мне портрет, хочет,
чтобы я изменил цвет его глаз.
- Ну, измени, что тебе стоит?
- Так ведь я не помню, в каком месте нарисовал глаза! 

***************


 04.02.2013 12:59  Тетяна Белімова => © 

Скромність - основна окраса таланту! Згодна із цим твердженням! А ще, Галю, я переконана, що не варто себе гудити - повірте, на таке дурне й нехитре діло... Я бачу гарну пейзажну замальовку, чудову передусім тим, що у одному квінтеті (що теж не просто створити!) вам вдалося не лише подати пейзажну картину, а й настрій - емоційний підтекст.

 04.02.2013 10:43  © ... 

Цікаві ви, дівчата... я жаліюся, що не виходять пейзажі, а вони хвалять))