Коли між тобою й лісом нема паркану
з рубрики / циклу «2021 рік»
Коли між тобою й лісом нема паркану,
Коли у високих травах цвітуть тюльпани,
Шепочуть в задумі з вітром піввічні клени,
І ноги лоскоче босі трава зелена,
Коли крізь безмежжя часу дзвенить струмочок,
І жабки в ставку надвечір про щось кумкочуть,
Коли у макітрі пишно підходить тісто,
І так на душі прегарно, так світло й чисто,
Що ти, мов дитина, радо чекаєш паски,
І віриш і в рай, і в щастя, і в Божу ласку,
І в те, що воскрес Він лише заради тебе…
«Хай так і буде…» – тихесенько просиш в неба.
Лубни, 30.04.2021
