13.05.2021 05:05
для всіх
82
    
  3 | 3  
 © Ольга Шнуренко

Життя і вірші

з рубрики / циклу «Філософські мотиви»

"Поезія згубила камертон.
Перецвіла, бузкова і казкова.
І дивиться, як скручений пітон,
скрипковий ключ в лякливі очі слова.
У правди заболіла голова
од часнику, політики й гудрону.
Із правдою розлучені слова
кудись біжать по сірому перону"
Ліна_Костенко

Для когось вірші - це свята молитва,

для інших – римування, гра словами,

у когось слово, ніби гостра бритва,

а в інших, ніби ніжні руки мами…


Буває, вірші квітнуть, як троянди,

росою вмиті, сонечком зігріті,

слова з любов’ю сплетені в гірлянди,

і образи, як на стіні графіті…


І кожний автор має власні фарби,

свій стиль, і лексику в душі плекає,

а потім нам дарує вірші-скарби,

відгомін в наших душах викликає…


Але життя – не тільки оперета,

сюжет веселий, радість, спів і танці…

Іде війна! Болить душа поета,

і в голові думки, як сіроманці…


І кожне слово у душі ятриться,

кричить, голосить, небеса благає -

хай небо мирне сонцем золотиться,

і більш ніхто від кулі не вмирає!


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.05.2021 18:01  Дністран Оксана => © 

Твоя правда, Олю, - в кожному рядочку.

 14.05.2021 08:50  Анатолій Костенюк => © 

Щиро, ідейно, майстерно.

 13.05.2021 06:44  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий Ваш вірш про різноманіття барв словесних. Дякую Вам! А побажання мирного неба - коштовне і очікуване. Колись воно таки збудеться, і в нас буде свій День Перемоги!