13.05.2021 05:36
для всіх
211
    
  1 | 1  
 © Тетяна Чорновіл

Друзі в поході

Друзі в поході

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

За мотивами казочки Сергія Михалкова

Кабан, бобер та ще руда лисиця

В похід утрьох умовились іти, 

Щоб розім’яти кості для годиться

Й побачити незвідані світи.


Сього-того в наплічники напхали, 

Пішли по нетрях, горбиках, ярах.

За мить якусь хвости вже підібгали –

В поході натомилися, аж страх.


Вслухалися вухами в кожен шерех, 

Не чуючи розім’ятих кісток.

До річечки дійшли, де на той берег

Вузенький перекинутий місток.


Всім видно – втрьох не втовпитись на кладку, 

Вузька вона, не втримає юрми.

Сказав кабан бобру: – Йди ти спочатку, 

А за тобою перейдемо й ми.


Іди, бобер! – лисиця теж вищала, 

Тож не відмовиш, хоч би й як хотів.

Лиш став на кладку – дошка затріщала

І мандрівник у воду полетів.


Лисиця кабана трясла за боки:

– Стрибай! Рятуй бобра! Скоріш! Біда!

Та рохнув той: – Боюся, дно глибоке…

Сама стрибай! Студена там вода!


– Я не втонув! – бобер з-під кладки звівся, 

Бо змалку міг далеко запливти.

На берег швидко виліз, обтрусився

Іще й наплічник витягнув з води.


Лисиця і кабан страшне зраділи, 

Забули вмить минулу вже біду.

Та як шукати брід гуртом хотіли, 

Бобер сказав: – Я з вами не піду.


Міць у гурті – звірина знає кожна, 

В біді не страшно з друзями, проте…

Нещирі ви, пропасти з вами можна, 

Бо рятувати не поспішите.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.05.2021 00:52  Серго Сокольник => © 

Розумниця, Таню) І Міхалков не лише гімни писати вмів, до речі)

 13.05.2021 17:22  Ольга Шнуренко => © 

Справжні друзі пізнаються у біді. Мудро описали...