Любов до нестями
Неначе звуки скрипки, вітру свист,
На струнах неба грає цей артист,
Періщить дощ, товче у барабани,
І заливає вулиці й майдани…
Біжать у ринвах краплі дощові,
Квітки змокріли наскрізь, ледь живі,
Краплини бісером вкривають листя,
І вітер проникає у розхристя…
То вовком виє, то замовкне враз,
то шаленіє й плаче водночас.
І навпростець летить, мов божевільний,
Ламає вщент і знищує довкілля…
Дощ, як і люди, має різний стан,
То лагідний і ніжний, то буян,
Та все ж його люблю я до нестями -
Він обдаровує мене піснями!
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
