А я його люблю...
під впливом вірша Толіка Панасюка "КУПІТЬ У МЕНЕ ДЕНЬ"
Як проповідь
Благочестива і терпима
Як напівсон
ДрімОта...
А я його люблю – такий от сірий,
Такий похмурий безперервний дощ.
І вимушений затишок безділля,
Що огортає душу ніби хвощ.
І хай там проклинають перехожі,
І кутаються в непроникний плащ, –
З-під парасольки вигляне безодня,
Їй пожаліється дощу невпинний плач…
Із ним я маю право на «відверто»:
Не викаже мене, як день ясний,
Не випхає на осуд під прожектор
Мої такі туманні вІрші-сни.
І хай душа не жде грози намарне,
І хай давно все полетіло сторч, –
Та я його люблю, – такий безбарвний,
Такий нудний і всеоб’ємний дощ!
Лубни, 17.05.2012