Двірний Сергій Світ
цим ранком
світ –
старенька бабця
з розпущеним волоссям
сивих хмар
зігнулася
у три погибелі
на грядках
сапою вітру
мітить у бур’ян
та очі
вже не ті
тож рве
сліпа
усе підряд…
а коси сплутані
тріпаються
летять
немов вчепився в них
хтось з-поза світу
і рве стару
нікчемним бур’яном
на небеса
на кращі гряди
благословенно
перегноєм бути
де світ, -
о, чудеса!, -
лишень
у дві погибелі
зігнувся…
20.05.2021 16:13 Богдан Дєдок => © |
 літній (гра слів: літо і літні люди) сон, але моторошний; після якого прокидаєшся з шаленим серцебиттям і в поту, але який надовго заряджає натхненням. |
20.05.2021 08:44 Гликерія Лозович => © |
Рай там, де на грядках гнеш спину лиш у дві погибелі, не в три? Такенька перспектива... |
18.05.2021 23:08 Ольга Шнуренко => © |
|
18.05.2021 19:19 Анатолій Костенюк => © |
 Сподобався верлібр. |
18.05.2021 18:56 Каранда Галина => © |
 Класно! Можна перечитувати і перечитувати, ловлячи Образи. |
.gif "{#}")
Вражають ваші художні образи, перед очима виникає болюча картина. Я бачила таких бабусь у своєму селі - допомагала їм чим могла... Була така сусідка, що схилена до землі, все рівно цілими днями на городі, інша - пересувалася на стільчику і сапала бур`яни, а третя - без ніг повзала між кущів картоплі і збирала жуків... Старше покоління - ніби зазомбовані раби...