Тепер я вільна
з рубрики / циклу «Філософські мотиви»
Що дійсно нас тримає на землі?
Невже лиш гравітація взаємна?
Блукаю, як сновида, уві млі,
шукаю невідоме і таємне…
О, скільки часу стратила дарма
на різні забаганки і розваги!
Щаслива, що втекла я від ярма –
достатньо було сили і відваги…
Тепер я вільна! Не страшна зима,
яка на скронях інеєм біліє,
радію, ще одна цвіте весна,
і я від пахощів її хмелію…
На лавці біля райського куща,
у білосніжнім мареві жасмину,
співає пташкою моя душа,
і в небо поривається нестримно…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
