Мальва
У давнину це діялось колись...
Жилося важко людям в Україні!..
Багато ворогів на ній зійшлись,
Та степова журба жива донині!..
І руйнували, грабували бусурмани!..
Загинув і Кандиба у цей час!..
Його дружина зникла у полоні,
Лиш доню Мальву Бог від смерті спас!
Вродлива була дівчина, смілива...
Навіювала жах на ворогів!...
Багатьох бусурман вона убила,
Дівочих недоспала Мальва снів!..
Нагнибіда — запроданець місцевий
Дівчину здав врагам за п`ять корів!..
Почервонів садочок черешневий,
Вже затихав в степу зозулі спів!...
І на шматочки порубали в травні
Враги її південную красу!..
І зникли в небі зорі стародавні,
А юний місяць загубив сльозу!...
Та розцвіли малинові узори,
Народжувалися в зорі квітки!..
І оксамитовії пелюстки
У Мальви, як віки прозорі!..
***
Примітка. За мотивами народної легенди Полтавської області: "Мальва".
"...розрослося чудове зілля, яке односельці називали Мальвою. А село, де росла і жила красуня, назвали Мальвині Граблі. Добре пам’ятали люди, як вона граблями вбивала бусурманів.
Біля кожної хати ростуть мальви. Це пам’ять про сміливу і безстрашну дівчину, яка любила свій рідний край, свій народ і віддала за нього своє життя".
Записано в селі Калиновий Міст Пирятинського району від Любарець Ольги Іванівни (1955) 2008 року. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.
