26.05.2021 09:02
для всіх
77
    
  1 | 1  
 © Ольга Шнуренко

Життя і смерть на терезах

з рубрики / циклу «Філософські мотиви»

Так часто в небі я мандрую уві сні,

Чому стомилася ходити по землі?

Чому так жадібно ловлю небесне світло? -

Його проміння гріє лагідно й привітно…

Так прагнула пізнати ширше білий світ,

Хотіла мандрувати я на схилі літ,

Розбились хвилі мрії об тверді пороги,

Тепер щодня прошу у Бога допомоги…

Люблю вечірні зорі - затишно вночі,

Мені дарує небо чарівні ключі,

Раніш любила літні росяні світанки,

І сонце радо зустрічала спозаранку…

Тепер для мене храм святий на небесах,

Життя і смерть давно лежать на терезах,

Щодня кладу маленькі гирі чудодійні,

Щоб переважило життя в жорстокій бійні...


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.05.2021 07:33  Тетяна Чорновіл => © 

Мудрий, хоч і сумний вірш. Справді, нам довелось жити в непростий час війни, хто б міг подумати про таке ще кілька років назад. Тож мусимо остерігатися спокуси на підлість, жорстокість і байдужість душевну, не втрачаючи духовних здобутків. Нехай життя на терезах переважить. Дякую Вам за добрі мудрі настанови.