Літня прогулянка

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

Приємний дотик ранку, ще вологий,

Гірчить ядучий запах джунглів полину,

Трава в росі цілує мої ноги,

Зелена смуга лісу кличе в глибину…

В повітрі запах меду, гречки й квітів,

Дубовий ліс в промінні сонячнім блищить,

Коктейлем свіжим напуває вітер,

Вузенька стежка лісова у даль біжить…

Так швидко час летить, і сонце - вище,

Роса зникає на траві, спекотний день

повзе довкіллям, вітер вже не свище,

і знов настало пекло там, де був едем…

Аж раптом серед лісу непомітний

задзюркотів мелодію швидкий струмок,

до мене усміхнувся він привітно,

і дав мені води живильної ковток…

А потім вітер налетів шалений,

Здригнулося повітря, гримнув грізно грім,

Набігли чорні хмари і вогненний

вгорі з’явився блискавичний дивний німб…

І полилась з небес потужна злива,

Так темно й страшно стало навкруги,

Коли скінчився дощ, була щаслива!

Чарівно пахли в лісі ягоди й гриби…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,