Сходи у нікуди
З фотосерії "Таємниці Стрийського парку" (фото автора)
з рубрики / циклу «Поезія світла»
За чарівною посмішкою я побачив пустоту
Як сходи що ведуть нізвідки у нікуди
В очах твоїх здається вгледів я мету
Та ні побачив привида що був та вже мабуть не буде
В твоїх словах солодких і таких п’янких
Був заклик йти з тобою та здійматися гору
Та як ступив я на ті сходи світ у раз затих
Неначе співчував що йду я не по цьому коридору
Твій погляд голограма що залишив час
А сходи ті самі втекли від свого часу
Не знаю що там на горі чи Лувр чи Алькатрас
Та час настав обрати нову трасу.
06. 06. 2021
