07.06.2021 09:08
for all
27 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ольга Шнуренко

Нічний дзвінок

"І як тепер мені тебе забути? Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути я ще ніколи не пила.
Такої зоряної тиші. Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші, а спогад, що живе в мені"
#Ліна_Костенко (парафраза)

Чому ще й досі спогадом приємним

вривається в моє життя

моє кохання, перше, потаємне,

напрочуд щирі почуття?


Ніколи не була в житті рабою,

для іншої він був кумир,

не зловживала злою ворожбою,

мій розум – вірний поводир…


Було життя важке і полинове,

стояла навіть на межі,

але любила небо волошкове,

його казкові міражі…


Тому ще й досі біль перемагаю,

долаю купу перешкод,

свої думки у вірші викладаю,

або ж цікавий епізод…


Нічний дзвінок солодкий сон розбурхав,

взяла наосліп телефон,

хотіла вдарити його обухом,

чи відключити мікрофон…


Хтось невідомий мабуть випадково

в тенетах ночі заблукав -

заснути не змогла, бо веселково

хор солов’їний заспівав…


Розкаркались ворони стоголосо -

хтось також потривожив їх,

прокинувся світанок літній в росах,

промінням сонця розбудив усіх…


Радію, що дзвінок мій сон розвіяв,

і спів пташиний звеселив,

банальна, несподівана подія

відкрила навстіж небосхил…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись