Жаб’ячий хор

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Під вечір зайцю бігти довелося

Повз річку манівцем береговим,

Де саме жабок багатоголосся

Горлянки рвало співом хоровим.

В повторах лунко спів той розливався

«Кум-ква» та «скре-ке-ке» по сто разів.

Спинився заєць, аж замилувався.

Заслухавшись, на бережку присів.

Діждався врешті поміж нот безладдя,

Як перша хвиля голосна мине,

Й гукнув артистам на листках латаття:

– Чудовий спів! Візьміть у хор мене!

Прослухали «співця» хвилину-другу

Хормейстер і поважний диригент.

– Є в тебе голос, та немає слуху! –

Всі мрії хорові розбили вщент.

Та вздрів хормейстер в небі чайок зграйки

І зайця втішив від думок сумних:

– У тебе голосок, неначе в чайки,

Піди і запишись у хор до них.

Подумалося зайцю: – Співу ради

Чого не зробиш дивного в житті.

Хай буде й так! Навчусь на днях літати,

І в хор чаїний запишусь тоді.