Майстерна вишивка

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Сова знічев’я швацьку справу вчила,

Із рукоділля курси закінчила

В якогось мандрівного павука.

І за короткий час оката пані

Навчилася багато – в вишиванні

Вже стала майстровита, ще й яка!

Тож якось у лісному магазині

Купила нитки сірі, жовті, сині

Й рожеве ще лискуче муліне.

До ниток голку п’яльця ще й тканину,

Бо поспішала вишити картину

Поки запал від курсів не мине.

За дня заснути трохи поспівала,

Щоночі ж мишу гладдю вишивала

При тьмянім сяйві місяця в дуплі.

На полотні стібками шила птиця

Хвіст шилом, сіру спинку, як годиться,

І вуха нашорошені малі.

А як дошила гарно Сіроманку,

Та з полотна подріботіла зранку

І шуснула швиденько до землі,

Десь подалася в зарості травою.

Сова ж услід крутнула головою,

Під ока кліп лиш ухнула: – Овва!

Вже бачу – не для мене ця забава!

Як добре, що не вишила удава,

Бо вже була б на ранок нежива!