Кохання трунок
з рубрики / циклу «Лірика кохання»
Кохання смак - медовий цвіт весни,
а ще солоний, коли жінка плаче,
її до себе ніжно пригорни -
відразу все вона тобі пробачить…
Цілуй вуста, пелюстки чарівні,
і не шкодуй звабливих слів зізнання,
хай розцвіте, як вишня навесні,
кохай її всю ніч аж до світання…
Відчуй її бездонну глибину,
безмежний вимір почуття й бажання,
не залишай на самоті одну,
кохайтесь так, немов ця мить остання!
І раптом щось затьмарить небокрай,
зловісний птах розправить дужі крила,
кохану відчайдушно захищай,
щоби вона тебе нагородила…
За твою мужність в боротьбі зі злом
найкращий подарунок – поцілунок,
назавжди життєдайним джерелом
палке кохання буде як солодкий трунок...
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
