Кохання трунок

з рубрики / циклу «Лірика кохання»

Кохання смак - медовий цвіт весни,

а ще солоний, коли жінка плаче,

її до себе ніжно пригорни -

відразу все вона тобі пробачить…

Цілуй вуста, пелюстки чарівні,

і не шкодуй звабливих слів зізнання,

хай розцвіте, як вишня навесні,

кохай її всю ніч аж до світання…

Відчуй її бездонну глибину,

безмежний вимір почуття й бажання,

не залишай на самоті одну,

кохайтесь так, немов ця мить остання!

І раптом щось затьмарить небокрай,

зловісний птах розправить дужі крила,

кохану відчайдушно захищай,

щоби вона тебе нагородила…

За твою мужність в боротьбі зі злом

найкращий подарунок – поцілунок,

назавжди життєдайним джерелом

палке кохання буде як солодкий трунок...

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,