12.08.2014 02:33

для всіх

317

8 | 8

 © Панін Олександр Миколайович

Троянда (фентезі)

Місто скажене.., сутінки.., втома.., вулиці – темний, стрімкий кегельбан, 

Світло рекламне бьється в судомах, все поглинає загуслий туман.

- Тіло і душу музика гоїть, від метушні захищає і чвар.., 

Гей, перехожий, ритми говорять, щоб зазирнув на хвилиночку в бар…

Мовчки крокує дивак-перехожий; ритми музичні, чекайте, мовчіть:

Це ж, на людину зовсім не схожий, робот незграбний блукає вночі…

Скрегіт рипучий шерхлої криці.., в серці, проте, не розпався уран.., 

Якось побачив він у крамниці ружу червону крізь

сивий туман.

Іскра наскрізь пронизала “бляшанку”, імпульс кохання – до серця транзит.., 

Біля вітрини стояв до світанку – диво-троянда затьмарила світ.

День пролетів – спорожніла вітрина; щезла троянда, хазяїн продав.., 

Тихо, поволі чвалає машина, біль невгамовний терзає

метал…

Раптом - на бруку троянду помітив, хтось примудрився букет загубить, 

Від небезпеки як захистити!? – Чорна вантажівка люто гарчить…

Враз - блискавичний кидок під колеса, .. гальма ревіли, .. клаксон валував.., 

Ні, не принесена жертва чудесна – ніжну троянду

ВІН врятував!

* * *

Бляклі реклами не світять, не гріють; світло неонове ледь струменить.., 

Груди іржаві.., ясно шаріє, краплею крові пелюстка горить!