03.08.2011 19:14
-
200 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Оля Стасюк

Вічне слово

Вічне слово

Якщо ми зайві – можемо піти, 

Як непотрібні – можемо злетіти. 

Та не топчіть усі наші стежки, 

Не треба по ним просто так ходити. 

По ним підуть поети і співці 

Яких так само ви словесно вбили. 

Вас не спіймають, звісно, на слівці, 

А ми… Ми землю слізно оросили. 

Нас безневинно кинули в вогонь 

Душевних мук, і гніву, й покарання, 

Та наш девіз: «Боронь, боронь, боронь 

Слова, надію,ніжність і кохання!» 

Ви нас словесно вб’єте назавжди, 

А ми весь світ врятуємо словами. 

Але навіщо топчете ліси, 

Що посадили ми усі сльозами? 

Але ми встали й знову ідемо, 

Спираючись на посох думки й слова. 

Можливо, ми колись і помремо, 

Та вічне слово не вб’єте ніколи! 

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 03.08.2011 21:33  Тетяна Чорновіл => © 

Правильно, нам треба по два рази! Щоб доходило краще! :)))

 03.08.2011 21:18  © ... 

До речі, спочатку вірш називався "Гімн поетів". Але у мене вже була одна невдаола спроба написати гімн або на кшталт пародії ("Гімн України за вечірніми новинами"), тому переіменувала.

 03.08.2011 20:47  © ... => Тарас Іванів 

Може, танцювати і будемо, але покажіть будь ласка проблемні рядки. Дякую!

 03.08.2011 19:33  Тарас Іванів 

Оля - ля... Трошки ритмічніше, і будем танювати!)))

 03.08.2011 19:30  Тетяна Чорновіл => © 

Хвилююче!