03.08.2011 21:49
-
387
    
  3 | 4  
 © Сашко Новік

Електричка

з рубрики / циклу «З гумором»

Ми стали ближчими сьогодні із тобою, 

я чую жар твоїх палких грудей, 

пронизаних найбільшою любов`ю 

до всіх навколишніх людей. 

Сповняють ніс казкові аромати 

горілки, сцяків, сигарет, 

звучать довкола симфонічні мати, 

і вимагає хтось білет. 

Ми всі сьогодні разом браття 

відчуєм на собі народну єдність, 

на склі ж горить немов прокляття 

"не притулятися" червоний напис. 

А ми все ближче із тобою, 

ми сверлим поглядом стоп-кран, 

ти тиснеш на мозоль мені ногою, 

а я штовхнув твій пишний стан. 

Від браку кисню ти танеш наче свічка, 

та не дізнаєшся яка романтика у тому, 

коли ти їдеш в електричці, 

в годину пік, у тамбурі, додому. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.09.2011 16:52  Каранда Галина 

І я колись каталася. А в Лубнах в маршрутках так само! особливо шикарно,коли мене 1м70см, а маршрутки 1м50см

 06.08.2011 11:00  © ... 

Зараз не знаю як в тих електричках, на маршрутках їздю. Але свого часу сам не раз віртуозно покривав смачним слівцем електричку "Київ-Шепетівка" =)))

 06.08.2011 10:58  © ... 

В годину-пік це як лотерея. Натовп може притиснути до черівної незнайомки, а може до якогось напівспитого мужика, що місяць не мився. І тоді романтикою й не пахне, як не крути =)))

 05.08.2011 13:18  Оля Стасюк => © 

Дуже гарно! Цікаво познайомитися з кимось в електричці, в такому романтичному місці...

 03.08.2011 22:03  Тетяна Чорновіл 

Шикарний вірш! Море задоволення отримала!!!! Немов проїхалася в тій електричці, безнадійно притулившись... (до скла чи до пасажира) :))))))