Ной
Цей Ной на старість з`їхав з глузду!
Будує корабель серед пустелі,
чуть світ піднявшись із постелі,
день божий віддає безглуздю.
Синів замордував тяжким трудом,
дружина, дочки і невістки, мов рабині,
від поту сорочкИ розлазяться на спині,
цей корабель їм вилізе горбом.
Сам ходить у лайні та кізяках,
до корабля по парі всіх зганяє,
сарну і лева поряд він тримає,
тримає їх гуртом вселенський страх.
Сміялись люди, а Ной робив уміло
по кресленнях, що йому бог послав,
свій корабель, бо таємницю знав.
В той час на сході вже гриміло...
