Ной

Цей Ной на старість з`їхав з глузду!

Будує корабель серед пустелі, 

чуть світ піднявшись із постелі, 

день божий віддає безглуздю.

Синів замордував тяжким трудом, 

дружина, дочки і невістки, мов рабині, 

від поту сорочкИ розлазяться на спині, 

цей корабель їм вилізе горбом.

Сам ходить у лайні та кізяках, 

до корабля по парі всіх зганяє, 

сарну і лева поряд він тримає, 

тримає їх гуртом вселенський страх.

Сміялись люди, а Ной робив уміло

по кресленнях, що йому бог послав, 

свій корабель, бо таємницю знав.

В той час на сході вже гриміло...