22.08.2021 22:36
18+
22 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Микола Коржик.

З внуком

 

 

Ми сидимо на шпалах, в тупику, 

нам літнє сонце спини припікає, 

в безпеці ми на цьому острівку, 

ніхто нам мріяти не заважає.

 

І кожен дума мовчки про своє, 

нас шість десятків років розділяє, 

та це пустим для нас нараз стає, 

бо сенс життя і цінність кожен має.

 

Гуркоче поїзд і мигтять вагони, 

вони несуть тебе кудись у даль, 

роки і дні, шалені перегони, 

мені несуть лише гірку печаль.

 

Не хочу я у невідому даль летіти, 

я хочу в цьому тупику лишитись, 

у теплім літечку з тобою вдвох сидіти, 

і як гуркочуть поїзди дивитись.

 

 

 

 

 

 

 

Публікації: Микола Коржик.

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись