Україно моя калинова!
Ти – моя найніжніша ніжність,
Ти – моя найщиріша суть.
Я тобі – лебедину вірність,
Ти мені – заповіданий путь.
Я тебе із доріг виглядаю,
По запилених довгих шляхах
І щоразу сюди повертаю,
Воскресаючи в рідних степах.
Воскресаю з тобою, для тебе,
Наливається соком зело.
Не спинити тобі, стара гребле,
Те, що в наших серцях ожило!
Хай прорве! Хай заллє все довкола!
Підставляйте, як глеки, серця!!!
Найдорожча дитина Творця!!!
