Ночі-неба оксамит
Застелю на твої руки.
І неначе ворожбит
Ти пророк її розлуки...
Мрію подумки про сон,
Де неволя, наче солод.
І тривожний той полон,
Ночі-оксамиту холод.
Запалю свічу для сну,
Це маяк тобі в дорогу.
Я до тебе в сон прийду,
Й заберу твою тривогу...
