Мені наснилася душа

з рубрики / циклу «Філософські мотиви»

На розчепірених дорогах

напівоголена, напівжива,

кульгаючи на праву ногу,

повільно пленталась душа…

Голодний і змарнілий погляд,

до болю жалюгідна худорба,

і жодної душі живої поряд,

у кожній зморшці - самота…

Спинилась відпочити на хвилинку,

щоб випити хоч трішечки води,

схилилася до ніжної травинки

і попросила крапельку роси...

Відразу ожила, тієї ж миті

замерехтіло сонечко в очах,

заголубіла клаптиком блакиті

скупа сльоза на змучених щоках…

Зажевріла надія у зіницях,

залопотіло серце пташеням,

а десь далеко в церкві на дзвіниці

звучала ораторія життя!

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,