Подорожні та платан
байка Езопа
Два подорожніх в літній днині
змогли сховатися у тіні
від крони, що густий платан
надав, як і для всіх прочан.
Собі присіли, відпочили,
про дерево заговорили.
– «Безцільне дерево платан,
не ягід з нього і не плоду.»
– «Та й зам’який, як на породу,
геть непотрібний для селян».
– «Невдячні!» – вигукнув сердито, –
платан, почувши діалог,
– «Хоч тінню голови накрито,
та все ж вам напекло́ чоло!»
Мораль: коротка наша повість
про те, що треба мати совість.