Про народний гнів
Сьогодні - День пам`яті українських вояків, загиблих в АТО.
***
Іще настане день, народе мій,
Коли ВОНИ вертатимуть назад
Все награбоване... ТОРТУРАМИ у пеклі -
Своїми, звісно, - не чужим стражданням,
Якого здавана прагнуть... Хай управить
Вселенський Розум - н е п о р о з у м і н н я,
Що виникло колись... ТАКИ Ж УПРАВИТЬ.
Молися, вір, не піддавайся страху,
На пропаганду не ведись... НЕ БІЙСЯ.
І знай - ВОНИ безсилі перед гнівом
Народу, що прокинувся уже!
***
Ходжу молитись, часом, до Дніпра -
У скруті він мені допомагає...
Тим обширом вселенським надихає!
Вселяє віру в серце, бадьорить.
О Батьку мій, о Дніпре золотий,
Як сонечко призахідне сідає -
Мене, мов рибку, тихо колисаєш...
Даруючи красу... Той Дух святий
Гори Тарасової... Поруч він, зі мною...
Він - на сторожі, тут! - Стоїть стіною,
Ворожу кривду в серце не пускає...
Сідає сонце... Хвилька злотом грає!
