Маленька поема про Сучасність
Уже було, панове, все було -
Злочинна сутність ваша вже відома...
Прокинься, друже, і виходь із к о м и,
ДО БЕРЕГА СКЕРОВУЄ ВЕСЛО.
Незламний дух кордони всі ламає,
Хоча - десятиліттями - війна -
Невидима... Але - впаде СТІНА.
Прелютий звір народне серце крає.
Молися Богу, друже... І - кріпись...
Цей сон страшний згадається колись!
***
В "АТЕБЕ"
На касі - в чорній "масочці" - ВОНА.
У чорних рукавичках... Тихо мовить:
"Обличчя має бути все закритим!" -
Звертається у простір. Покупцеві
Нічого не лишається - КОРИТИСЬ.
Гіпнотизує - чорне, без душі.
Ніхто не чинить спротиву - чекають...
У черзі мовчазливо всі стоять.
З-за їхніх спин - х и м е р а, чорт рогатий!
Підштовхує до прірви, до безодні...
Отак паралізує рибу - скат,
Отак раба паралізує КАТ.
***
Хто здався ЇМ - отримає сповна,
Хто бореться, пташині крила має!
Незламний дух кордонів-меж не знає
А р м а г е д о н наблизився... ВІЙНА.
***
У "НЕВУСІ"
І в"Невусі" настав тепер терор...
Не продавець - суворий ко-ман-дор
На тебе дивиться: "Я нині на роботі".
Наказ по армії: ВСІ МАСКИ - вище рота!"
Закрились, засупонились, заткнулись...
"Новий Порядок" пре, права - забули!
*
Летить по рейках ЇХНІЙ паровоз...
В комуні, як ведеться, "о с т а н о в к а".
А ВОЗ і нині там? Де нині ВОЗ??
Провадиться нещадна к а л і б р о в к а:
Раби і вільні мають право ЖИТЬ,
Старі та хворі - всіх в утиль здавати...
Народе, бачиш ти: іде розплата
За всі безумства світу... Гнів кипить!
Багнетом б`є заточене стило:
Уже було, панове, ВСЕ БУЛО.
***
Народний кран таки ж вони скрутили,
Тож хлище кров із труб... Війну відкрили!
Ф і н а н с у в а л и знову, ненаситні...
Століттями іде ота війна.
А грошики - ідуть собі у топку...
Летить до пекла ЇХНІЙ ПАРОВОЗ.