Пасу отари твої
Хочеш чаю?,
з чебрецем і м`ятою,
з непроговореним, первісним бажанням,
з пересторогою і турботою,
у пузатім, тавоїм, горняті.
Ні не важко.
Дві ложки кохання?
не розчинені осядуть на денце,
ти читатимеш у смартфоні вітання
як щось звичне і надто буденне.
Ми давно не дивились крізь очі...
Я почищу для тебе грушу,
ту, що зранку знайшов у траві.
З днем народження.
Бігти мушу.
Ти помиєш брудні тарілки
проводжаючи у минуле
не осмислені ще роки.
Мить зупиниш,
- а чи любиш мене?...
Хай і так... Ти все знаєш...
