Твої уста
Переспів вірша М. Лохвицької
Но в них пчела услады не найдет.
Я жадно выпила когда-то
Их пряный хмель, их крепкий мед.
Мирра Лохвицкая
Твої уста – дві пелюстки граната,
Бджола не знайде вже нектару слід,
Я випила до краплі всю принаду:
І пряний хміль, і найміцніший мід.
Прекрасні вії – чорні крила ночі,
Леліяли кохання вже колись?...
Тобі я зазирнула в очі -
Там образ мій навіки відродивсь.
Твоя душа солодке диво точить:
Легенди, чари, казку наяву…
Увесь ти мій, цілком і остаточно,
Доколи дихаю, доколи я живу.