Міський та польовий пацюки

байка Езопа

Щур міщанин одного разу

щура від поля запросив

до себе в гості. Той відразу,

місцевих надивившись див,

прибув у дім триповерховий

з колонами. В підвал чудовий

його пацюк міський завів,

недоїдками пригостив

і залишками кока-коли.

Щур польовий не їв ніколи

від супермаркету харчі,

тож посиділи від душі.

Та раптом шум з дверей почувся.

Міський щур швидко стрепенувся,

до селюка: – «Тікай! Двірник!» –

і шмиг в куток, сільський теж слідом,

та шум почувся і затих,

вони закі́нчили з обідом.

Міський щур: – «Тихо, слава Богу.»

А польовий: – «Вже час в дорогу.

Приходь до нас. В нас на полях

таких смаколиків немає,

та нам ніхто не заважає,

ніхто не наганяє страх.»

Мораль: нехай хтось не багатий,

зате він може міцно спати.