Зелений промінь надії
з рубрики / циклу «В душі завжди весни потреба»
Contra spem spero!
Леся Українка
До тебе лечу семимильними кроками,
Чому ж ще не зрушив з місця?
Там вдалині за степами широкими,
Бажана ти, немов пісня.
Летять мимо дні, пролітають ночі,
Серцю в чеканні вже тісно,
Там в горизонті омріяні очі,
Там не мені звучить пісня.
Сонце торкнулось гірської вершини,
Небо палає багряно,
До темної ночі - секунди, хвилини,
Мить - і надія розтане.
Коню, мій друже, неси нас щосили,
Ще не розтанули тіні,
Там та, без якої вже бути несила -
Живе ще надії проміння.
Засяяв на небі промінь зелений,
Ще більше розпалює мрію,
Лети же мій коню, лети дорогенький,
Я не залишу надію.