06.08.2011 00:41
-
439
    
  9 | 9  
 © Тарас Іванів († 2012)

Обкурена мрія

Тиснуться спогади в аркуш тонкий, 

Досьорбана кава старіє. 

Присох аромат в філіжанці м’який, 

Та й смак загубився… Не діє. 


Дешевий коньяк – з бочки змиток блідий, 

Попротирані мешти зівають. 

Десь за рогом завжди, почекай – золотий, 

Заховався твій час… Роки тають. 


Може завтра? – Потріскує дзиґар сухий, 

Може завтра обкурена мрія

Упаде коло ніг скарб призначений, свій, 

І засне … – найрідніша надія. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2012 17:15  Оля Стасюк 

 07.08.2011 08:17  Тетяна Чорновіл => Микола Щасливий 

А Іванів майже признався....

 07.08.2011 00:15  Микола Щасливий => Тетяна Чорновіл 

:))))))))


літпортар не платить, хіба що в конкурсах.


Ми ж тут більш глибоко пишемо, ані ж за гонорари!

 06.08.2011 18:47  © ... 

Може, пані Тетяно, може...)))

 06.08.2011 18:35  Тетяна Чорновіл => © 

А шо, Вам платять тут за вірші? По скільки копійок за знак, якщо не секрет?

 06.08.2011 17:53  © ... 

Завдяки віршу може і мешти куплю)))

 06.08.2011 10:45  Сашко Новік 

Класний вірш, обнадійливий. От тільки мабуть в кожного свій рівень дешевизни, Бо у нас дешевий коньяк- це пійло зі спиртяги набовтане і бочками, на жаль, там і не пахне =)))

 06.08.2011 08:02  Тетяна Чорновіл => © 

Тільки сонце зійшло, а Ви вже обкурилися. Краще б мешти купили