Чарівний дощ осінній

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

«Цей тихий дощ про вічність шелестить,
Освячує молитвою вікно»
#Любов_Ігнатова

Який щоразу за вікном щось лопотить,

Цілує шибки і зникає ранній іній -

Бентежно птахом серце в грудях тріпотить…

Такі, як ти, відтінки я, на жаль, не бачу,

Та відчуваю, як аромить падолист,

Виною мої очі, не такі вже зрячі,

Але я чую музику і вітру свист…

Ти так цікаво сутінки вином назвала,

Бувало від застуди теж пила глінтвейн,

До ранку зігрівало тепле покривало,

А потім обіймав осінній теплий день…

Щодня мигичить дощ, оплакує минуле,

І смуток роздумів навіює мені

про те, що швидко кращі роки промайнули,

І загубилися в кромішній темноті…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,