01.12.2013 15:09
for all
249 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Тепло засніжених думок

Тепло засніжених думок

Зима летить на хмарному коні,

Морозно сіє світанковий іній,

Останній подих стомлений осінній

Заплутавши в сухому бур’яні.


Передчуттям снігів лякає мла,

Що хмуро небо сповнила безкрає,

Листком опалим осінь завмирає

Під грифом несподіваним «була».


Крізь зашпори душі і трепет  вій

Цей світанковий сніг сприйму байдуже.

Й теплом думок зустріну тебе, друже,

На осені дорозі сніговій.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 02.12.2013 14:08  Оля Стасюк => © 

:)))) 

 02.12.2013 13:52  © ... => Оля Стасюк 

Та й тут не все спокійно, та не так, як на Майдані! Дякую, Олю! 

 02.12.2013 13:52  © ... => Оля Стасюк 

Та й тут не все спокійно, та не так, як на Майдані! Дякую, Олю! 

 02.12.2013 13:51  © ... => Антоніна Грицаюк 

Спасибі Вам! 

 02.12.2013 13:50  © ... => Каранда Галина 

Дякую! 

 01.12.2013 22:24  Оля Стасюк 

нам якраз не вистачає такого спокою.... іде революція - і всі забули про зиму! гарний вірш 

 01.12.2013 20:22  Антоніна Грицаюк 

Гарненько, щиренько, душевно! Сподобалось! 

 01.12.2013 12:03  Каранда Галина => © 

за цією політикою і перший день зими пропустити можна... "зашпари душі" сподобалися....