13.10.2021 01:38
for all
10 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ольга Шнуренко

Відлуння на вірш

Подаруй мені квіти... хоч раз...
Просто так, без обітниць і слів,
Без заїжджених витертих фраз,
Під осінній терпкий дощоспів...
#Любов_Ігнатова

Вона чекає квіти й подарунки,

їй так бракує ніжності й тепла,

ховає біль і смуток за лаштунки -

згоріли ніжні почуття до тла…

Мов квітка, любить сонячне проміння,

яке виблискує у крапельках роси,

але настала вже пора осіння,

і з кожним днем все ближче до зими…

І блискітки в очах її згасають,

усмішка дуже рідко на вустах –

вона розраду у полях шукає,

блукає, ніби мавка, у лісах…

Чарівність і краса дарів природи,

що на світлинах бачимо щодня -

найкращі подарунки й нагороди,

і від розпуки й розпачу броня…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Публікації: Ольга Шнуренко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.10.2021 10:06  © ... => Каранда Галина 

Я з Любою час від часу продовжую спілкуватися. При нагоді запитаю в неї - ЧОМУ? 

 18.10.2021 00:21  Каранда Галина => © 

Вірш красивий.
Стоп. Я знаю ім`я з епіграфу - значить, ця авторка була на порталі. Але зараз її немає. Чому так?