Осіннє сопрано
з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»
Обіймає небо сизими крильми -
Злякане довкілля подихом зими.
Причаїлось сонце в золоті дібров,
Листя червоніє, ніби свіжа кров.
Рожевіє обрій – незабаром сніг,
Знов зима казкова прийде на поріг.
Заспівало небо нотами дощу -
Я до себе холод в душу не пущу!
Голосним сопрано, ніби саксофон,
вітер завиває в позолоті крон…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
