28.11.2015 08:23
для всіх
149
    
  3 | 3  
 © Ольга Шнуренко

Осіннє сопрано

з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»

Обіймає небо сизими крильми –

Злякане довкілля подихом зими.

Причаїлось сонце в золоті дібров, 

Листя червоніє, ніби свіжа кров.


Рожевіє обрій – незабаром сніг, 

Знов зима казкова прийде на поріг.

Заспівало небо нотами дощу –

Холод я до себе в душу не пущу!


Голосним сопрано, ніби саксофон, 

вітер завиває в позолоті крон…



м. Київ, 2012р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.11.2015 21:46  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Але й зима - справжня красуня!))
Не сумуйте! Зимовий холод можна здолати!
З чашечкою запашного чаю, наприклад))

 28.11.2015 11:30  Каранда Галина => © 

класно!

 28.11.2015 10:04  Тетяна Белімова => © 

Пора завмирання всього живого...
Але душі живі і сповнені тепла))

 28.11.2015 09:43  Уляна Яресько => © 

Красива поезія, насичена передчуттям прийдешньої зими...