13.10.2021 06:25
© Тетяна Чорновіл
В затишнім місці без кротів
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Черв’як, що вибрався з ріллі
Погрітись на осінній грядці,
До мух озвався: – Треба, братці,
Нору вже рити вглиб землі.
Бо наступають холоди.
Та мухи слухати не стали
Ріллю лиш лапками стоптали
І розлетілись хто куди
Черв’як же рився, аж потів,
Глибоку збудував оселю,
Скріпивши міцно стіни й стелю
В затишнім місці без кротів.
Ще й кілька яблучок скотив
Підземним хідником знадвору,
Щоб був запас в осінню пору
На час зимових перспектив.
І влігся спати вже черв’як,
Та хто ж то риє хід у спальню?!
– Це ти вселився в глиб цю дальню?!! –
Заглянув у діру свояк,
– Вдвох легше буде в мить сумну
В землі проводити дозвілля.
Тож я прийду на новосілля
Узавтра зранку, після сну.
Зітхав черв’як вряди-годи,
Губив на сон надію марну,
Розкрив і книгу кулінарну –
Шарлотку вирішив спекти!
Та й спік! Шарлотка досхочу
До свята смаку додавала.
А зверху вітряна навала
Росила бризками дощу.