Осінній лист удосвіта злетів
Осінній лист удосвіта злетів
З верхівки зачарованого клена,
У злеті манить дивом відчуттів
І гуща неба, збуджена черлена,
Нуртує медом у гарячій каві.
Відчую солод і зроблю ковток
Питва на смак затаєної ночі,
І крізь осінній ранній холодок
Вмить осягну відлуння снів пророчі,
Немов світання доторки ласкаві.
Ковтками змірю спраглу ніч до дна
Майну в світанку трепети імлисті.
Хай вітерцю холодна шалина,
Снагу згубивши в золотому листі,
Ятрить тепла обітниці лукаві.
