Одноока кульга
Візьміть на поруки вошивого пса,
Прийміть це беззубе напастя.
Гей, пані пристойна, скажіть тільки: "На",
Біжить, аж попісює, щастя.
Дрессура життєва із нього все пре,
Біднягу лиш вітер голубить.
Хвилинка уваги - і він вже пливе,
Від радості хвостиком чудить.
Стина одноока, кульгава журба,
Останні хвилини, чи днини.
У снах бідолаги шкварчить ковбаса,
В житті повний рот лише слини.
