07.08.2011 22:49

-

491

9 | 9

 © Тарас Іванів († 2012)

Крячуть круки

Пророчі сни покинули подвір’я, 

Де дітьми бігали всеношні чудеса. 

Картинки збились у брудне ганчір’я, 

Нетлінний розум розкисає в тілесах. 

Пригоди прикро розступилися між фактом, 

Що небажання їх обняти підвело. 

У вибір волі і шлунковим трактом 

Завжди жировиська верх брало джерело. 

Кульбабу вітру повіл тягне попід руки, 

Всі ідеали наші репають в роках. 

Хатинки падають дитячі, крячуть круки 

На посміховиську розвалин… Гордий птах.