Біля озера

дивно...

Дякую пані Галина. Я на цю мордочку натискаю не вперше і не один раз, та вона лише регоче з мене і не зображається ось тут де я пишу. Дякую щиро. Не переймайтеся, мабуть у мене щось із програмою. З повагою Микола. 

Клікаєте по рядочку над полем для тексту коментаря. (наче рамочка така, буквами починається, смайликом закінчується.  Розкриється розширений редактор. В ньому всі кнопочки функціональні. Клікаєте на смайлик - відкриється табличка з смайликами. Вибираєте потрібний і клікаєте по ньому. Табличка автоматично закривається. Якщо хочете кілька - знов клікаєте на смайлик. 

   Бували певні ньюанси в окремих браузерах, але в більшості все працює нормально.

Гарний анекдот! 

Дякую. Анекдот в тему. Синдром П`єро у мені присутній. ( Тут би хотілося смайлика, що регоче, та не знаю як.) 

Дякую. 

Знайшла!

`Едут две женщины, и одна другой жалуется:
- Как мне всё надоело! Муж у меня — неудачник, зарабатывает мало, живём мы бедно, денег вечно нет. Дети стали наглые, плохо учатся, грубят, у меня здоровье плохое, начальник меня не любит, сослуживцы звери, зарплата маленькая…
За её спиной стоит ангел с блокнотом и записывает: «Муж — неудачник, зарабатывает мало, денег нет, дети наглые, плохо учатся, грубят, здоровье плохое, начальник не любит, сослуживцы звери, зарплата маленькая…»
А потом пожимает плечами:
- Не понимаю, зачем ей всё это надо.
Но, раз заказывает, придётся выполнять…"

Вірш чудовий, а от позиція не дуже...Може, мрії Ваші й хочуть збутися, але ж ви їх самі зарубуєте: "навіть не жди, однак нічого не збудеться". Знаєте анекдота про песимістичну тітку і її ангела-охоронця? Зараз пошукаю...

Достойна, мужня елегія.