08.08.2011 17:44

для всіх

635

3 | 3

 © Андрій Гагін

Метелик

з рубрики / циклу «Нуртовище думок»

Мов клаптик паперу, літає за вітром,

Маленький метелик, як птах перелітний.

Закінчиться літо - і зникне назавжди,

А далі світ стане для нього несправжнім.

Буває достатньо за вітром летіти,

Краплини життя, тут знаходити квіти.

Буває незримо в ранковім тумані

Тонути немов сірий кит в океані.

Мов вісники долі - посохлі відцвіти:

Уже не достатньо, щоб лиш захотіти.

І втрачений час йому вже не догнати:

Бо впали навколо нестримності грати.

Буває достатньо чогось захотіти…

Спитати в життя, чи бувають просвіти.

Як сокіл, метелик верне проти вітру -

І тоне в палітрі вже іншого цвіту.

БЦДСС, 5.08.2011