08.08.2011 12:37
-
335 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Андрій Гагін

Хмаринка смутку

Хмаринка смутку налетіла 

Маленька крихта блідо - сіра. 

Сидить, її, згорнулася в душі 

Тримає міцно ті ключі - 

Якими радість десь закрила 

Насупилась, немов вітрила. 

Та їсть… росте… душа все кличе 

Але чомусь байдужі лиця.  

Стрибає в серці, немов блохи.  

Шкребеться. Де ж нарешті спокій. 


Тримала довго, зникли сили - 

Хвилини радості скосили. 

Хмаринка та, вся стала біла. 

Згоріла мить - й вона зотліла. 



30/07/2011

Публікації: Андрій Гагін

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.08.2013 10:27  Тадм 

гарно.... 

 08.08.2011 20:55  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, Тетяно! Не завжди він гарний. Це коли мить (як хмаринка)  і пройшов - буде від нього наука. А інколи він може й потопити.

 08.08.2011 14:01  Тетяна Чорновіл => © 

Смуток чомусь завжди гарний...