27.11.2021 11:10
для всіх
115
    
  2 | 2  
 © Ем Скитаній

2. Вишукую шеренгами думки...

2. Вишукую шеренгами думки...

з тривірша "з вулиці окупації"

вишикую шеренгами думки.

за взводом взвод.

у простір поля бою.

їх відмежовую,

відсовую хлистом -

подалі,

в тінь,

від дійсності подалі... -

воно в лайні!

у побуті буття

малюнком діарамним перед очі

потворить небокрай.

і хоч стрибай,

підстрибуй малохольним

(чи там яким іще) -

все вийде на пусте,

даремне, недоладне.

не взириш там, за обрієм

ні місяця, ні зірки,

ні світання -

довкола, навкруги, усюди все,

геть чисто все усюди

занадто хляє по життю,

загралось грою в бруді,

по самі вуха сповнилось в олжі,

ковтає зло й випльовує зі сміхом.

по приколу

себе занурило в лайно -

там чавить і придушує, і душить

свідоме й підсвідоме все в собі.

живе єдиним днем - минулим, не майбутнім.

в сьогоденні ж скалить зубі в реготі з війни.

і байди б`є, бухає, чха на все і бачити не хоче

біди, яка усе довкола себе трощить,

катує і мордує, крушить душу

(виходить, що не всім, а вибірково)...

...думки відкинуті вертаю.

вмиваю світлом віри і надій

у мрії незбагненній у прийдешнє,

в якому ми відбудемося...врешті.

у сумнівах

вишикую думки

за взводом взвод

у простір

поля

бою.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.11.2021 19:51  Каранда Галина => © 

а там, у тій вашій теперішній реальності, однодумці у вас є?