27.11.2021 12:43
for all
81 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ем Скитаній

1. Спочатку окупації...

1. Спочатку окупації...

тривірш "з вулиці окупації"

одразу не загрузив повністю тривірш, бо вважаю його як випадково створеним із трьох окремих віршиків...сам не люблю таких віршей, але мушу їх складати - треба ж випустити пару від закипаючого озлоблення на самого себе і на усе, що мене оточує...а оточує мене хитрість, брехня, зло дійство, зрада і окупанти... - і тому подібні паскудства, які привів із собою москаль в час окупації...в час цієї дебільної пукінської війни...

спочатку окупації

тут рай був для злочинців, 

"маліна" бандюків.

і лятві московитській

було тут дике свято, 

а саме... -

демонстративні розстріли і вбивства, 

наруга і приниження чеснот

і гідності людської, 

гвалтування, 

відверто хамські пограбунки.

а потім все нараз притихло.

вляглося, заспокоїлося все.

і мешканців поменшало...чомусь.

напівпорожнє місто - все!

аж до останнього на дереві листа, 

до гілочки останньої в руїні... -

підлеглим стало місто

зрадникам і цій орді, 

яка вповзла отрутою нищівною з болот

північно-східного сусіди, 

в якого божеством скотина тварна, 

шизик, 

що мається в кремлі

в істериці, у мареннях хворобних, 

в ілюзіях про велич і могуть.

хоча... насправді - ідол цей московський, 

цей виродок пустоголовий

не інше як інфекція, вадлива є комаха

в спільноті світовій.

воно шкідливе навіть для суспільства, 

яке чи здуру, 

сп`яну

чи там як

звело таке лайно до влади над собою, 

зробило Богом і царем, 

володарем довічним...


...то ж, нині тут -

спокійне, тихе сьогодення

(коли вже не зважати

на брязкання озброєнням орди

останнім часом...).

в оточені руїн

це місто схожим є...подібне цвинтарю -

розбиті де старі хрести

і з новими хрестами.

і на постаментах

вбивці, бандюки

і окупанти-мародери - 

всіх їх шанують тут

і моляться на них, 

і славлять

на вулицях ув`язненого міста.

будинки у похмурості погоди

холодні, сірі і сирі -

крізь осінь височіють, 

крізь туман

за обрій зазирають

немов із посміхом кривим

в занедбаність свою, 

якую начебто вони не помічають.

як мешканці, що мешкають за стінами убого

не усвідомлюють ні ницості буття, 

ні зайвості своєї -

не відають того, 

що в них майбутнього немає.

що вулиці у кут глухий їх зводять.

а там чекають вбивці -

їм байдуже куди, в кого стріляти.

бо цар звелів розстрілювати все, 

що втрапить їм на мушку!

суворий цар.

а, отже, і сам Бог! всесильний москаля.


...і так ото кружляють мешканці халуп навколо.

не вліво і не вправо, а по колу -

за харчем, ліками, в квартиру.

і знов, зворотно від квартири

по ліки і харчі.

і весь той час, постійно відчувають

потилицями погляд бандюків, 

убивць, загарбників, злочинців... -

вони є хазяями! на землі, 

вітчизни мешканців, 

які як живність окупанта, 

як барани, 

як вівці

на поживу............

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.12.2021 15:17  © ... => Тетяна Чорновіл 

так...воно оце все просто повинно скінчитися...колись... 

 08.12.2021 05:57  Тетяна Чор... => © 

Сумна поезія. Так наглядно Ви описали той жорстокий окупаційний треш... Я колись давно бувала в Вашому Алчевську, тоді ще Комунарську. Боляче відчулась Ваша поезія. Хоч те саме можна сказати і про інші міста під окупацією. Тримайтеся... тримаймося. Вперто надіюся, що колись те все минеться, як дурний сон(( 

 30.11.2021 11:46  © ... => Микола Коржик. 

...а лайно інакшим не буває...дякую, Миколо, за Ваше емоційне "браво!"... 

 29.11.2021 15:48  Микола Кор... => © 

Браво!!! Як влучно описано довбонутого карлика! 

 27.11.2021 21:46  © ... => Каранда Галина 

чого мені вже боятися...коли вже все в мене відібрали...навіть вітчизну...але дякую, Галино, за прочитання.

 27.11.2021 19:48  Каранда Га... => © 

Ви там бережіться...