Молочна фея
Гладесенькі ніжки молочної феї,
Розквітлій у ніжному соромі снів,
В’їзджають у мозок в нескромній ідеї…
Признатися сором, що він уже сплів.
Гидкі ці інстинкти, незграбне кохання –
Старий, лисий пень, і достигла цнота…
Любов, чи лиш фальші дешеве бажання –
Побавити тіло старого кота.
Облизані думки – уперте свердлило,
Що крок заставляють пускати в карт-бланш.
Яку б там у серці струну не вчепило –
Пора опускатись на дно… Чийсь реванш.