Останній день осені
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Досвітнє сонце в багряниці ярій
Проміння сіє в сутіні жмутки.
Тьмяніє клумб завітрений гербарій,
В вітрах ятрить зів’ялі пелюстки.
Крізь дощову захмарену палітру
Зросивши марно спогадів сувій,
Листком брунатним в вогкий шерех вітру
Зриває осінь день останній свій.
Бур’ян зашерхлий з ночі при дорозі
На стебла сніжні шати приміря,
А квіти тріпотять надію й досі,
Як той осінній день календаря.
